[an error occurred while processing this directive]
            < 037v > 
         
         
            - 
               честь҆нѣи҅ше· тъгда доукꙿсъ повелѣ ка-
               
 προτιμότερον”. Τότε ὁ δοὺξ ἐκέλευσεν λί-
- 
               мении҆мь҆ лица и҅мъ бити· ст꙯ꙑи҆ ка-
               
 θοις τὰς ὄψεις αὐτῶν δέρεσθαι. Ὁ ἅγιος Κάν-
- 
               нꙿдидъ глагола· наставь҆ниче ть҆мѣ·
               
 διδος λέγει· „Ὁδηγὲ τοῦ σκότους
- 
               и҅ вь҆сего беꙁакониꙗ҆ о҄учителю· начꙿни
               
 καὶ πάσης ἀνομίας διδάσκαλε, ἐπιχείρησον
- 
               се творити· и҅ о҄уꙁь҆риши мьсть҆ своѭ҄·
               
 τοῦτο ποιεῖν καὶ ὄψει τὴν τιμωρίαν σου”.
- 
               въꙁдроувъ же воѥвода на слоугоуѭ҄штꙙ-
               
 Βρύξας δὲ ὁ ἡγεμὼν κατὰ τῶν ὑπουργούν-
- 
               ѧ҅ вои҅нꙑ рече·  ҆Ѡ ꙁълꙑѧ слоугꙑ· по-
               
 των στρατιωτῶν εἶπεν· „Ὦ κάκιστοι ὑπηρέται, διὰ
- 
               чꙿто въскорѣ не творите повелѣнааго
               
 τί τὸ τάχος οὐ ποιεῖτε τὰ κελευόμενα
- 
               вамъ· въꙁемъше же слоугꙑ камение
               
 ὑμῖν;”. Ἐπαράντες δὲ οἱ ὑπηρέται τοὺς λίθους
- 
               дроугъ дроуга биꙗ҅хѫ· видѣвъше
               
 ἀλλήλους ἔτυπτον. Οἱ δὲ ἅγιοι ἰδόντες
- 
               же ст꙯ии бꙑвъшеѥ· дрь҆ꙁи бꙑшꙙ· ра-
               
 τὸ γεγονὸς ἐθαρσυποιήθησαν. Ὑπερ-
- 
               ꙁгнѣвавъ же сꙙ доукꙿсъ· вьꙁь҆мъ камꙑ-
               
 ζέσας δὲ τῇ χολῇ ὁ δοὺξ ἄρας λί-
- 
               къ· връже да о҄ударитъ ѥ҅дꙿного о҅тъ
               
 θον, ἵνα κρούσῃ ἕνα
- 
               ст꙯ꙑи҅хъ· вьꙁвративъ же сꙙ камꙑкъ
               
 τῶν ἁγίων, κατὰ τῆς ὄψεως τοῦ ἡγεμόνος
- 
               на лице кнꙙже и҅ съкроуши ѥ҅моу вь҆се
               
 στραφεὶς ὁ λίθος καὶ συνέτριψεν αὐτοῦ
- 
               лице· тъгда ст꙯ꙑи҆ куриѡ҄нъ рече· бо-
               
 τὴν ὄψιν. Τότε ὁ ἅγιος Κυρίων λέγει· „Οἱ πολε-
- 
               рѫштии сꙙ съ нами враꙁи наши ти и҅-
               
 μοῦντες ἡμᾶς καὶ οἱ ἐχθροὶ ἡμῶν αὐτοὶ ἠ-
- 
               ꙁнемогошꙙ и҅ падошꙙ· въ и҅стинѫ да
               
 σθένησαν καὶ ἔπεσαν, ὄντως
- 
               вь҆нидетъ о҅рѫжиѥ и҅хъ въ срь҆дьца ихꙿ·
               
 ἡ ῥομφαία αὐτῶν εἰσέλθοι εἰς τὰς καρδίας αὐτῶν
- 
               и҅ лѫци и҅хъ да съкроушꙙтъ сꙙ· воѥ҅во-
               
 καὶ τὰ τόξα αὐτῶν συντριβείησαν”. Ὁ ἡγε-
- 
               да рече тако ми боꙁи· вль҆шь҆ство нѣ-
               
 μὼν λέγει· „Μὰ τοὺς θεούς, γοητεία τις
- 
               коѥ бꙑстъ· ст꙯ꙑи҆ доменъ рече· тако
               
               
 προεχώρησεν”. Ὁ ἅγιος Δόμνος λέγει· „Μὰ
- 
               ми х꙯ъ б꙯ъ нашъ вь҆мѣстилъ сꙙ ѥ҅стъ
               
 τὸν θεόν, ὁ ἡμέτερος θεὸς προεχώρησεν,
- 
               
                   въ ны· бестоудꙿна же лица ваша глаго-
               
 τὰ γὰρ ἀναίσχυντα πρόσωπα ὑμῶν τὰ λα-
- 
               л҄ѫштаа на б꙯а неправьдѫ· бесꙿчьсти-
               
 λοῦντα κατὰ τοῦ θεοῦ ἀδικίαν ἀτιμί-
- 
               ꙗ бо и҅спль҆нѥне· не стꙑдиши  и  сꙙ прѣ-
               
 ας ἐπλήρωσεν. Οὐκ αἰσθάνῃ, βύ-
- 
               и҅сподь҆н҄ии҆ темь҆нꙑи҆ диꙗ҅воле· и҅ штꙋ-
               
 θιε καὶ σκοτεινὲ διάβολε καὶ ἀλλό-
- 
               ждь҆ и҅стинѣ· подателю блаꙁномъ·
               
 τριε τῆς ἀληθείας; Ὁ χορηγὸς τῶν σκανδάλων,
- 
               глава диꙗ҅вол҄ѣ тꙑ ѥ҅си а҅гриколау· а҅ о҅-
               
 ἡ κεφαλὴ τοῦ διαβόλου σὺ εἶ, Ἀγρικόλαε, καὶ ἡ οὐ-
- 
               пашь҆ лисиꙗ҆ доуꙿксъ· и҅же съ тобоѭ҄·
               
 ρὰ Λυσίας ὁ δοὺξ ὁ σὺν σοί.
         Vita (Passio) XL martyrum Sebastenorum (9 March)